Ініціатива Харківського регіону: стан науково-технічної сфери України та основні кроки її реформування «Харківська наукова платформа»

Харківський регіон завжди був і залишається одним із флагманів розвитку української економіки, в якому зосереджена велика кількість високо-технологічних підприємств, науково-дослідних інститутів та університетів. Завдяки тому, що саме у Харкові тісно поєднались якісна вища освіта, потужній науковий потенціал та провідні виробничі компаній країни, за безпосередній участі, а дуже часто і за ініціативою харків’ян, в Україні вже прийнято багато прогресивних законів або змін до них, розроблено значну кількість дієвих дорожніх карт та стратегій розвитку як окремих галузей економіки, так і країни в цілому. На наш погляд зараз існує нагальна потреба переусвідомлення на рівні керівництва країни ролі науково-технічної сфери та перегляду принципів її функціонування. докладніше…

Харківська наукова платформа

У минулу п’ятницю (21 червня) в Харкові обговорили проект ініціативи «Харківська наукова платформа», розроблений за участі науковців та фахівців Північно-Східного наукового центру Міністерства освіти і науки та Національної академії наук України.
Як розповів напередодні, під час презентації своєї книги «#Україна#Шанс є» в Харківському прес-клубі, академік НАНУ Володимир Семиноженко, мова йде про дорожню карту розвитку національної науково-технічної сфери на найближчі п’ять років.
Здається, не випадково ці дві події відбулися поспіль: презентація книги «#Україна#Шанс є» та круглий стіл в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого з обговоренням Концепції реформування освітньої та наукової сфери.
Книга Володимира Семиноженка — це особистісне, емоційне виклад політичної історії України, починаючи з радянського періоду і до сьогоднішнього дня очима автора — активного учасника політичних і державних процесів.
«Харківська наукова платформа» — це алгоритм конкретних кроків для здійснення нашого шансу на розвиток і шлях в «клуб» успішних країн.

Детальніше…

У нас есть шанс. С «Харьковской научной платформой»

Почему наша страна оказалась в сегодняшнем незавидном положении? Какие преобразования нужны, чтобы  хотя бы в течение одного поколения  Украина возродилась и стала конкуренто­способной страной, вернула на родную землю тех наших соотечествен­ников, которые сейчас ее массово покидают, и стала привлекательной для мира? 

В минувшую пятницу в Харькове обсудили проект инициативы «Харьковская научная платформа», разработанный при участии ученых и специалистов Северо-Восточного научного центра Министерства образования и науки и Национальной академии наук Украины.
Как рассказал накануне, во время презентации своей книги «#Украина#Шанс есть» в Харьковском пресс-клубе, академик НАНУ Владимир Семиноженко, речь идет о дорожной карте развития национальной научно-технической сферы на ближайшие пять лет.
Думается, не случайно эти два события состоялись подряд: презентация книги «#Украина#Шанс есть» и круглый стол в Национальном юридическом университете имени Ярослава Мудрого с обсуждением Концепции реформирования образовательной и научной сферы.
Книга Владимира Семиноженко — это личностное, эмоциональное изложение политической истории Украины, начиная с советского периода и до сегодняшнего дня глазами автора — активного участника политических и государственных процессов.
«Харьковская научная платформа» — это алгоритм конкретных шагов для осуществления нашего шанса на развитие и путь в «клуб» успешных стран.

Работа над ошибками
Книга «#Украина­#Шанс есть» одинаково привлекательна как для читателя старшего поколения, который пережил все этапы нашей новейшей истории вместе с автором, так и для молодежи, благодаря своей неожиданной форме. Все тексты в этой книге  написаны в стилистике информационно-сетевых сообщений — постов. Краткие, концентрированные по мысли и фактам, они представляют собой лаконичные и емкие размышления о сути событий. Отсюда и особенные значки в виде «электронной решетки» в названии книги и в «тегах» каждой мини-главки.
— Я старался избегать «биографичности», — обращает внимание журналистов на этот новый жанр документально-мемуарного повествования Владимир Петрович, — ибо в сегодняшнем ритме жизни многие люди не воспринимают длинных, утомительных текстов. Книгу можно открыть на любой странице и читать…
Академик Семиноженко поставил себе задачу разобраться, почему получилось так, что, имея неоспоримые преимущества в 1991 году по многим направлениям экономики, промышленности, науки и техники не только в бывшем СССР, но и во всей Восточной Европе, наша страна сегодня очутилась внизу рейтинга развития постсоветских стран.  И почему, провозглашая цель успешного развития, мы с каждой новой политической каденцией пожинали не успехи, а серьезные кризисы и большие потери, самые серьезные из которых — экономические, социальные, человеческие — произошли за последние пять лет?
— Я пытался найти ответы, в чем заключались наши ошибки, — продолжает Владимир Петрович. — И пришел к выводу, что неправильно строился фундамент экономики, который привел к социальной дифференциации; региональная политика опиралась на разделение народа, а не на объединении его общими целями. Ясно, что консолидация украинского общества — это самое главное, что бережно нужно сохранять при любых политических шагах любой власти. Очевидно также, что государственное управление — это сфера, которой нужно профессионально заниматься, как Ли Куан Ю, Дэн Сяопин и многие другие.
Многие выводы, с одной стороны, кажутся очевидными, даже банальными, а с другой стороны — они так же просты, как сама истина. Она заключается в том, что успех Украины никому не нужен, кроме нашего народа и страны, ибо более успешные государства Украину видят сырьевым придатком и источником дешевой рабочей силы. Ясно, что нас воспринимают по тому, насколько мы успешны в создании и освоении технологий. А основа технологий — это образование и наука.
Не только торговые, но и всевозможные другие войны, включая гибридные, выигрывали те страны, которые делали ставку на научно-техническое развитие. К сожалению, за те 15 лет, что в Европе составляется рейтинг EU Industrial R & D Investment Scoreboard, ни одна публичная компания Украины не попала в него, то есть не инвестировала более 25 млн. евро в год в научно-технические разработки.
Если мы сделаем выводы из наших ошибок, если мы поймем, что любые геополитические объединения — это не приюты для бедных и выигрывают только те народы и страны, которые действуют в своих интересах, то шанс на успех у нас еще не потерян.

Перезагрузка не только власти…
Как стало известно газете «Время», инициатива «Харьковская научная платформа» предусматривает разработку и введение в действие Концепции реформирования образовательной и научной сферы. 
Поскольку существующая в Украине государственная система управления научно-технической и инновационной сферами показала свою недееспособность,  на базе существующего Министерства образования и науки по примеру европейских стран целесообразно создать два министерства: Министерство просвещения, в компетенции которого будет политика в сфере дошкольного, общего среднего и профессионально-технического образования, и  Министерство высшего образования, науки и технологий (МинВОНТ), в компетенции которого будет государственная политика в высшей школе, научной, научно-технической и инновационной деятельности, трансфере (передаче) технологий.
Для эффективной работы МинВОНТ предлагается в его структуре создать два агентства: по инновациям и трансферу технологий и информационных и коммуникационных технологий.
Надо сказать, что в Харькове не впервые закладывается идейная и законодательная база для инновационного развития страны.  Можно вспомнить закон «О научной и научно-технической деятельности» (1998 г.); «О специальном режиме инновационной деятельности технологических парков» (2000 г.) и другие. В 2013 году готовы были все документы для создания Фонда поддержки малого инновационного бизнеса, в котором так нуждаются сегодня украинские стартапы (к сожалению, он так и остался на бумаге).
В «Харьковской научной платформе» предусмотрено конкурсное финансирование научных исследований и научно-технических работ, которое осуществляется через Национальный фонд исследований Украины; восстановление Государственных целевых научно-технических программ.
— С 2014 года действует мораторий на все научно-технические программы, включая оборонные. Вдумайтесь! А как же интересы страны и ее безопасность мы будем защищать? — обращает внимание Владимир Семиноженко. — Если мы говорим о переза­грузке власти, то следует перезагрузить и научно-технические направления в стране. Потому что сегодня никак не очерчена стратегия развития страны и не называются основы для развития: что нужно сделать, чтобы не допустить деградации. 
…А тем временем каждый день десятки молодых талантливых ученых, инженеров и других специалистов покидают Украину.

Елена Зеленина, спецкор «Время» (источник)

Проекти, що були реалізовані ПСНЦ

  • Регіональна комплексна програма соціально-економічного розвитку до 2020 року «Харківщина – 2020».
  • Регіональна комплексна програма використання відходів виробництва і споживання на період до 2020 року (Харківська область).
  • Концепція стратегії розвитку міста Харкова до 2030 року.
  • Пілотний проект «Район європейського майбутнього» (Полтавська область).
  • Регіональна Програма енергозбереження Сумської області до 2020 року.
  • Дослідження стану та розробка наукових рекомендацій щодо безпечного знешкодження муніципальних відходів промислових міст Північно-східного регіону.
  • Шляхи та методи використання науково-освітнього потенціалу регіонів для прискорення інноваційного розвитку національної економіки.
  • Дослідження прикладних проблем екологічно безпечного видалення епідеміологічно небезпечних відходів. Розробка науково-методичних і технічних засад удосконалення сфери поводження з медичними відходами у частині новітніх технологій їх знешкодження та утилізації (на прикладі Північно-Східного регіону).
  • Програмно-проектна методологія енергозбереження в регіональній системі житлово-комунального господарства.
  • Розроблення та ведення Регіонального реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів.
  • Розробка нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих  речовин зі зворотними водами у водні об’єкти.

Послуги СВНЦ

  • Здійснення незалежної оцінки процесів економічного і науково-технічного розвитку регіону, стану його економіки, впливу ринкових механізмів на соціально-економічне становище.
  • Розробка і впровадження у виробництво маловідходних та безвідходних екологічно чистих наукоємних технологій в інтересах розвинутих в регіоні галузей, насамперед, машинобудівного комплексу.
  • Розробка і вдосконалення процесів виробництва та відтворення найбільш суттєвих для регіону видів та культур рослинництва і тваринництва.
  • Вирішення паливно-енергетичних проблем на основі використання існуючих природних та вторинних ресурсів регіону.
  • Виконання комплексу екологічних досліджень (свідоцтво про акредитацію №100-206/2014).

Вибори директора ПСНЦ НАН України і МОН України

01 серпня 2018 р. Національна академія наук України, відповідно до свого Статуту та Методичних рекомендацій щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 998 «Деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи», оголосила конкурс на заміщення посад керівників наукових установ НАН України докладніше…

Вітаємо діячів театрального мистецтва з державними нагородами України

Указом Президента України №87/2018 від 26 березня 2018 року «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва» за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру нагороджено низку діячів театрального мистецтва, серед яких є і відомі харків’яни.
докладніше…

2 лютого 2018 р. відбудеться спільне засідання Ради Північно-Східного наукового центруНАН України і МОН України та науково-технічної ради ННЦ «ХФТІ»

2 лютого 2018 року о 14.00 у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ «ХФТІ») за адресою: вул. Академічна, 1 відбудеться Спільне засідання Ради Північно-Східного наукового центру (ПСНЦ) НАН України і МОН України та науково-технічної ради Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», присвячене розгляду перспектив використання новітньої дослідницької ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів».
докладніше…

Володимир ЛАДИКА: «Наш університет не лише освітній заклад, а й центр інноваційних технологій»

Сумський національний аграрний університет належить до закладів, де тонко відчувають пульс часу, активно і по-діловому реагують на його виклики. Про підготовку сучасних фахівців для АПК країни, оновлення матеріально-технічної бази, плани та перспективи «УК» розповідає ректор університету професор Володимир ЛАДИКА.
докладніше…