16 березня 2026 року у Харкові на базі Національного фармацевтичного університету (НФаУ) відбулося засідання Координаційної ради Фармацевтичного кластеру Харківського регіону.
У заході взяли участь віцепрезидент НАН України, голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України академік НАН України Володимир Семиноженко, представники провідних університетів, наукових установ і фармацевтичного сектору Харкова.
Однією із головних тем заходу стала критична ситуація у фармацевтичній освіті. Ректор НФаУ професор Олександр Кухтенко озвучив тривожну статистику: кількість студентів скоротилася майже вдесятеро, зокрема з 5000 у 2019 році – до менш, аніж 500 у 2025-му. За його словами, причинами стали не лише демографічний спад і наслідки війни, а й додаткові бар’єри вступу, зокрема високий прохідний бал НМТ та особливості складання фахових іспитів.
«Ми маємо діяти спільно – звертатися до Уряду, профільних міністерств і роботодавців. Без системних рішень проблему не подолати», – підкреслив голова Координаційної ради, заступник голови Ради Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН України академік НАН України Валентин Чебанов.
Особливу увагу учасники засідання звернули на стан природничої освіти. Представники Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна попередили про ризик втрати талановитої молоді та викладачів. Серед ключових проблем – прив’язка фінансування і ставок викладачів до кількості студентів, що особливо критично для STEM-спеціальностей.
Чи буде кому доводити наукові розробки до практики завтра? Це питання також було у центрі уваги Ради Кластеру. Зокрема, наголошувалося на важливості координації зусиль, формуванні спільних позицій та підготовці системних рішень для підтримки освіти і науки в умовах війни, а також необхідності розвитку та підтримки STEM-напрямів із урахуванням особливого статусу прифронтових регіонів.
На засіданні також було представлено низку розробок установ-учасників Кластеру, які вже мають високий рівень технологічної готовності та потенціал для впровадження і комерціалізації: від нових лікарських засобів – до кріотехнологій і функціональних матеріалів.
«Це – не теорія, а розробки, які можуть працювати вже зараз і змінювати медицину та фармацевтику в Україні», – зазначив академік НАН України Валентин Чебанов.
Ще один важливий крок – розширення Кластеру. До нього приєдналися нові учасники, зокрема Інститут мікробіології та імунології імені І.І. Мечникова НАМН України та ТОВ «Науковий центр розробок і впроваджень», що посилює міждисциплінарний характер об’єднання та відкриває нові можливості для спільних досліджень і практичної підготовки фахівців.
Підбиваючи підсумки зустрічі, академік НАН України Володимир Семиноженко підкреслив стратегічну важливість стійкості. Харків, як і вся Україна, має своєчасно реагувати на виклики, пов’язані з підготовкою фармацевтичних кадрів і підтримкою наукової бази. Тісна співпраця науки, освіти та бізнесу відкриває можливості для практичних рішень, що працюватимуть на майбутнє країни. Сьогодні ефективна координація здатна стати вирішальним фактором за умови її підкріплення конкретними державними рішеннями».
За результатами засідання учасники ухвалили низку звернень до органів влади, затвердили організаційні документи Кластеру, а також визначити пріоритетні напрями для спільних проєктів.
