05.12.2019 Національна академія наук України відповідно до свого Статуту та Методичних рекомендацій щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 998 «Деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи», оголошує конкурс на заміщення посади директора Північно-Східного наукового центру НАН України та МОН України:
Ініціатива Харківського регіону: стан науково-технічної сфери України та основні кроки її реформування «Харківська наукова платформа»
Харківський регіон завжди був і залишається одним із флагманів розвитку української економіки, в якому зосереджена велика кількість високо-технологічних підприємств, науково-дослідних інститутів та університетів. Завдяки тому, що саме у Харкові тісно поєднались якісна вища освіта, потужній науковий потенціал та провідні виробничі компаній країни, за безпосередній участі, а дуже часто і за ініціативою харків’ян, в Україні вже прийнято багато прогресивних законів або змін до них, розроблено значну кількість дієвих дорожніх карт та стратегій розвитку як окремих галузей економіки, так і країни в цілому. На наш погляд зараз існує нагальна потреба переусвідомлення на рівні керівництва країни ролі науково-технічної сфери та перегляду принципів її функціонування. докладніше…
Харківська наукова платформа
У минулу п’ятницю (21 червня) в Харкові обговорили проект ініціативи «Харківська наукова платформа», розроблений за участі науковців та фахівців Північно-Східного наукового центру Міністерства освіти і науки та Національної академії наук України.
Як розповів напередодні, під час презентації своєї книги «#Україна#Шанс є» в Харківському прес-клубі, академік НАНУ Володимир Семиноженко, мова йде про дорожню карту розвитку національної науково-технічної сфери на найближчі п’ять років.
Здається, не випадково ці дві події відбулися поспіль: презентація книги «#Україна#Шанс є» та круглий стіл в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого з обговоренням Концепції реформування освітньої та наукової сфери.
Книга Володимира Семиноженка — це особистісне, емоційне виклад політичної історії України, починаючи з радянського періоду і до сьогоднішнього дня очима автора — активного учасника політичних і державних процесів.
«Харківська наукова платформа» — це алгоритм конкретних кроків для здійснення нашого шансу на розвиток і шлях в «клуб» успішних країн.
У нас есть шанс. С «Харьковской научной платформой»
Почему наша страна оказалась в сегодняшнем незавидном положении? Какие преобразования нужны, чтобы хотя бы в течение одного поколения Украина возродилась и стала конкурентоспособной страной, вернула на родную землю тех наших соотечественников, которые сейчас ее массово покидают, и стала привлекательной для мира?
В минувшую пятницу в Харькове обсудили проект инициативы «Харьковская научная платформа», разработанный при участии ученых и специалистов Северо-Восточного научного центра Министерства образования и науки и Национальной академии наук Украины.
Как рассказал накануне, во время презентации своей книги «#Украина#Шанс есть» в Харьковском пресс-клубе, академик НАНУ Владимир Семиноженко, речь идет о дорожной карте развития национальной научно-технической сферы на ближайшие пять лет.
Думается, не случайно эти два события состоялись подряд: презентация книги «#Украина#Шанс есть» и круглый стол в Национальном юридическом университете имени Ярослава Мудрого с обсуждением Концепции реформирования образовательной и научной сферы.
Книга Владимира Семиноженко — это личностное, эмоциональное изложение политической истории Украины, начиная с советского периода и до сегодняшнего дня глазами автора — активного участника политических и государственных процессов.
«Харьковская научная платформа» — это алгоритм конкретных шагов для осуществления нашего шанса на развитие и путь в «клуб» успешных стран.
Работа над ошибками
Книга «#Украина#Шанс есть» одинаково привлекательна как для читателя старшего поколения, который пережил все этапы нашей новейшей истории вместе с автором, так и для молодежи, благодаря своей неожиданной форме. Все тексты в этой книге написаны в стилистике информационно-сетевых сообщений — постов. Краткие, концентрированные по мысли и фактам, они представляют собой лаконичные и емкие размышления о сути событий. Отсюда и особенные значки в виде «электронной решетки» в названии книги и в «тегах» каждой мини-главки.
— Я старался избегать «биографичности», — обращает внимание журналистов на этот новый жанр документально-мемуарного повествования Владимир Петрович, — ибо в сегодняшнем ритме жизни многие люди не воспринимают длинных, утомительных текстов. Книгу можно открыть на любой странице и читать…
Академик Семиноженко поставил себе задачу разобраться, почему получилось так, что, имея неоспоримые преимущества в 1991 году по многим направлениям экономики, промышленности, науки и техники не только в бывшем СССР, но и во всей Восточной Европе, наша страна сегодня очутилась внизу рейтинга развития постсоветских стран. И почему, провозглашая цель успешного развития, мы с каждой новой политической каденцией пожинали не успехи, а серьезные кризисы и большие потери, самые серьезные из которых — экономические, социальные, человеческие — произошли за последние пять лет?
— Я пытался найти ответы, в чем заключались наши ошибки, — продолжает Владимир Петрович. — И пришел к выводу, что неправильно строился фундамент экономики, который привел к социальной дифференциации; региональная политика опиралась на разделение народа, а не на объединении его общими целями. Ясно, что консолидация украинского общества — это самое главное, что бережно нужно сохранять при любых политических шагах любой власти. Очевидно также, что государственное управление — это сфера, которой нужно профессионально заниматься, как Ли Куан Ю, Дэн Сяопин и многие другие.
Многие выводы, с одной стороны, кажутся очевидными, даже банальными, а с другой стороны — они так же просты, как сама истина. Она заключается в том, что успех Украины никому не нужен, кроме нашего народа и страны, ибо более успешные государства Украину видят сырьевым придатком и источником дешевой рабочей силы. Ясно, что нас воспринимают по тому, насколько мы успешны в создании и освоении технологий. А основа технологий — это образование и наука.
Не только торговые, но и всевозможные другие войны, включая гибридные, выигрывали те страны, которые делали ставку на научно-техническое развитие. К сожалению, за те 15 лет, что в Европе составляется рейтинг EU Industrial R & D Investment Scoreboard, ни одна публичная компания Украины не попала в него, то есть не инвестировала более 25 млн. евро в год в научно-технические разработки.
Если мы сделаем выводы из наших ошибок, если мы поймем, что любые геополитические объединения — это не приюты для бедных и выигрывают только те народы и страны, которые действуют в своих интересах, то шанс на успех у нас еще не потерян.
Перезагрузка не только власти…
Как стало известно газете «Время», инициатива «Харьковская научная платформа» предусматривает разработку и введение в действие Концепции реформирования образовательной и научной сферы.
Поскольку существующая в Украине государственная система управления научно-технической и инновационной сферами показала свою недееспособность, на базе существующего Министерства образования и науки по примеру европейских стран целесообразно создать два министерства: Министерство просвещения, в компетенции которого будет политика в сфере дошкольного, общего среднего и профессионально-технического образования, и Министерство высшего образования, науки и технологий (МинВОНТ), в компетенции которого будет государственная политика в высшей школе, научной, научно-технической и инновационной деятельности, трансфере (передаче) технологий.
Для эффективной работы МинВОНТ предлагается в его структуре создать два агентства: по инновациям и трансферу технологий и информационных и коммуникационных технологий.
Надо сказать, что в Харькове не впервые закладывается идейная и законодательная база для инновационного развития страны. Можно вспомнить закон «О научной и научно-технической деятельности» (1998 г.); «О специальном режиме инновационной деятельности технологических парков» (2000 г.) и другие. В 2013 году готовы были все документы для создания Фонда поддержки малого инновационного бизнеса, в котором так нуждаются сегодня украинские стартапы (к сожалению, он так и остался на бумаге).
В «Харьковской научной платформе» предусмотрено конкурсное финансирование научных исследований и научно-технических работ, которое осуществляется через Национальный фонд исследований Украины; восстановление Государственных целевых научно-технических программ.
— С 2014 года действует мораторий на все научно-технические программы, включая оборонные. Вдумайтесь! А как же интересы страны и ее безопасность мы будем защищать? — обращает внимание Владимир Семиноженко. — Если мы говорим о перезагрузке власти, то следует перезагрузить и научно-технические направления в стране. Потому что сегодня никак не очерчена стратегия развития страны и не называются основы для развития: что нужно сделать, чтобы не допустить деградации.
…А тем временем каждый день десятки молодых талантливых ученых, инженеров и других специалистов покидают Украину.
Елена Зеленина, спецкор «Время» (источник)
Проекти, що були реалізовані ПСНЦ
- Регіональна комплексна програма соціально-економічного розвитку до 2020 року «Харківщина – 2020».
- Регіональна комплексна програма використання відходів виробництва і споживання на період до 2020 року (Харківська область).
- Концепція стратегії розвитку міста Харкова до 2030 року.
- Пілотний проект «Район європейського майбутнього» (Полтавська область).
- Регіональна Програма енергозбереження Сумської області до 2020 року.
- Дослідження стану та розробка наукових рекомендацій щодо безпечного знешкодження муніципальних відходів промислових міст Північно-східного регіону.
- Шляхи та методи використання науково-освітнього потенціалу регіонів для прискорення інноваційного розвитку національної економіки.
- Дослідження прикладних проблем екологічно безпечного видалення епідеміологічно небезпечних відходів. Розробка науково-методичних і технічних засад удосконалення сфери поводження з медичними відходами у частині новітніх технологій їх знешкодження та утилізації (на прикладі Північно-Східного регіону).
- Програмно-проектна методологія енергозбереження в регіональній системі житлово-комунального господарства.
- Розроблення та ведення Регіонального реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів.
- Розробка нормативів гранично допустимого скиду (ГДС) забруднюючих речовин зі зворотними водами у водні об’єкти.
Послуги СВНЦ
- Здійснення незалежної оцінки процесів економічного і науково-технічного розвитку регіону, стану його економіки, впливу ринкових механізмів на соціально-економічне становище.
- Розробка і впровадження у виробництво маловідходних та безвідходних екологічно чистих наукоємних технологій в інтересах розвинутих в регіоні галузей, насамперед, машинобудівного комплексу.
- Розробка і вдосконалення процесів виробництва та відтворення найбільш суттєвих для регіону видів та культур рослинництва і тваринництва.
- Вирішення паливно-енергетичних проблем на основі використання існуючих природних та вторинних ресурсів регіону.
- Виконання комплексу екологічних досліджень (свідоцтво про акредитацію №100-206/2014).
Вітаємо діячів театрального мистецтва з державними нагородами України
Указом Президента України №87/2018 від 26 березня 2018 року «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва» за вагомий особистий внесок у розвиток національної культури і театрального мистецтва, значні творчі здобутки, високу професійну майстерність та з нагоди Міжнародного дня театру нагороджено низку діячів театрального мистецтва, серед яких є і відомі харків’яни.
докладніше…
2 лютого 2018 р. відбудеться спільне засідання Ради Північно-Східного наукового центруНАН України і МОН України та науково-технічної ради ННЦ «ХФТІ»
2 лютого 2018 року о 14.00 у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ «ХФТІ») за адресою: вул. Академічна, 1 відбудеться Спільне засідання Ради Північно-Східного наукового центру (ПСНЦ) НАН України і МОН України та науково-технічної ради Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», присвячене розгляду перспектив використання новітньої дослідницької ядерної підкритичної установки «Джерело нейтронів».
докладніше…
Володимир ЛАДИКА: «Наш університет не лише освітній заклад, а й центр інноваційних технологій»
Сумський національний аграрний університет належить до закладів, де тонко відчувають пульс часу, активно і по-діловому реагують на його виклики. Про підготовку сучасних фахівців для АПК країни, оновлення матеріально-технічної бази, плани та перспективи «УК» розповідає ректор університету професор Володимир ЛАДИКА.
докладніше…